День Святого Валентина

Прийми, любов, моє вітання,

Коли весна ось - ось прийде.

І квітне на землі кохання

У ніжний Валентинів день.

Повільно пелюстки зриваю,

Потрібна відповідь мені,

Чому ж у квітки я питаю,

Чи любиш ти мене, чи ні?

День Святого Валентина до традиційних українських свят не належить. Але відзначають його повсюди, оскільки воно символізує одне з найвищих почуттів – кохання.

Цього дня повітря наповнене коханням. Амури поспішають поєднати пари, почуття яких перевірені часом, і допомагають зустрітися половинкам, які загубилися серед юрби.

Мудрець повідав істину людині:

Кохання й миле серце – річ одна.

Як душі мудрі з розумом єдині,

Отак і їх ніщо не роз`єдна.

Стародавня легенда свідчить, що ще у третьому столітті священик на ім`я Валентин, порушивши імператорський наказ, що забороняв одружуватися, таємно з`єднав шлюбом двох закоханих. За цей злочин священик потрапив до в’язниці, де закохався сам у сліпу доньку наглядача. Кохання – гаряче, мов вогонь, і швидкоплинне, як спалах блискавиці, заполонило молодих людей. Воно народилося і відразу вмерло, бо Валентина стратили. Того дня дівчина отримала від коханого листівку з однією короткою фразою «Від Валентина». Так і до сьогодні мандрують світом Валентинки - послання закоханих.

Цікаво, що найдавніша Валентинка зберігається у Британському музеї в Лондоні. Ця листівка підписана герцогом Орлеанським Чарльзом 1415 року. Він був ув’язнений і таємно відправив послання кохання своїй дружині.

Кохання… ніхто не в змозі пояснити, що ж це таке. Це велика загадка життя. «Життя без кохання схоже на засохле дерево, що росте на кам`янистому грунті» - стверджує індійська мудрість.