неділя, 26 квітня 2020 р.

Чорнобиль - трава гірка...
 А починалось все так...




Минуть роки, десятиліття, століття, а день Чорнобильської трагедіїї хвилюватиме людей - і тих, кого він зачепив своїм чорним недобрим  крилом, і тих, хто народиться далеко від покривдженої землі.Цей день завжди об`єднуватиме всіх живущих одним спогадом, однією надіїїєю, бо Чорнобиль став часовою межею. Осмислюючи трагедію рідного народу, ми мусимо зупинитися на хвилину у вирі життя, схилити голову перед подвигом пожежників, солдатів, стражданням матерів, хворих дітей. Щоб  не повторився Чорнобиль ні на Землі, ні в душах прийдешніх поколінь. А бетонний саркофаг - пам`ятник байдужості, безвідповідальності - хай залишиться чи не єдиним символом атомної ери.

Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде.
...Лиш пам`ять, лиш пам`ять про все пам`ятає.

Немає коментарів:

Дописати коментар