четвер, 21 травня 2020 р.



                                Вишивка – вид мистецтва!
Українська вишивка сягає своїм корінням сивої давнини. Мабуть, ніколи не зможемо дізнатися, хто і коли вперше здогадався втілити в узорний мотив красу рідної природи, свої переживання та відчуття, бо через недовговічність тканини та ниток наука позбавлена можливості точно визначити час виникнення цього мистецтва.
   Дуже цінувалась вишивка в Київській Русі. Сестра Володимира Мономаха  Анна організувала в Андріївському монастирі школу, де дівчата вишивали золотом і сріблом.  XVІ  -  XVІІ століття – епоха українського Відродження, найбільший розквіт вишивки. Вишиванням споконвіку займалися жінки, які з покоління в покоління передавали найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку.
  Майже кожна область, кожний район, часто й окремі села, від матері до доньки передавали свої узори. Тому за кольором, орнаментом, фактурою вишивки завжди можна визначити місце її виготовлення.

        
           Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
          В ній ходити модно, стильно і красиво.
          Це мистецький витвір, це краса і казка,
          В ній душі наснага, материнська ласка

  Ми повинні пам’ятати, що народна вишивка – це мистецтво, що постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. Наше завдання: не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.

неділя, 26 квітня 2020 р.

Чорнобиль - трава гірка...
 А починалось все так...




Минуть роки, десятиліття, століття, а день Чорнобильської трагедіїї хвилюватиме людей - і тих, кого він зачепив своїм чорним недобрим  крилом, і тих, хто народиться далеко від покривдженої землі.Цей день завжди об`єднуватиме всіх живущих одним спогадом, однією надіїїєю, бо Чорнобиль став часовою межею. Осмислюючи трагедію рідного народу, ми мусимо зупинитися на хвилину у вирі життя, схилити голову перед подвигом пожежників, солдатів, стражданням матерів, хворих дітей. Щоб  не повторився Чорнобиль ні на Землі, ні в душах прийдешніх поколінь. А бетонний саркофаг - пам`ятник байдужості, безвідповідальності - хай залишиться чи не єдиним символом атомної ери.

Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде.
...Лиш пам`ять, лиш пам`ять про все пам`ятає.

неділя, 19 квітня 2020 р.


НЕДІЛЯ, 19 КВІТНЯ 2020 Р.


Привітання міського голови Андрія Панкова із Великоднем
   Щиро вітаю вас зі світлим Днем Воскресіння Христового!
 Нехай світло Великодня надає нам всім віру в кращий завтрашній день та сили і терпіння. Нехай ваші думки будуть світлими, а щастя в дім приходить із кожним новим світанком. Нехай життя наповниться яскравими зустрічами і подіями, вірними друзями, хорошим настроєм. Нехай до вашої оселі прийде здоров`я, любов, щастя, добробут, душа нехай світлішою стає, а помисли стануть щирими та добрими.Нехай сонцем повниться життя й натхнення,

Говоримо українською!


"Пасха" чи Великдень?
 Сьогодні Олександр Авраменко - український педагог, теле- та радіоведучий, автор понад пятдесяти підручників та посібників з української мови й літератури допоможе нам з`ясувати, як правильно називається одне з найбільших християнських свят - Пасха чи Великдень.
     слово "пасха" в словнику Бориса Грінченка взагалі відсутнє. А в інших словниках подане із різними обмеженнями. Тож запам`ятайте, що Пасха - це назва єврейського свята. Саме  від цієї назви походить і слово "паска" - солодкий хліб, який випікають до Великодня.
    У весняне християнське свято Воскресіння Христа зветься в нашій мові Великдень.
У родовому відмінку - ВелИкодня, а не ВеликОдня.
    Крім того, розмальовані курячі яйця треба називати крашанками або ж писанками.
І ще незабувайте! Напередодні свят, якщо захочете привітати когось заздалегідь, вітайте з "з прийдешнім святом", а не "з наступаючим"

вівторок, 10 березня 2020 р.

Краса Шевченкової поезії


Цьогоріч   українці відзначали 206 річницю з дня народження Т. Г. Шевченка . Ми щиро захоплюємося Кобзарем, його громадянською принциповістю і моральністю, почуттям соціальної й національної справедливості, відданістю правді та свободі.
    У кожного народу -  свої митці, які прославляють свою країну, возвеличують свій народ. Таким для українців є Тарас Григорович Шевченко. Без його імені не можливо уявити собі українську мову, літературу, історію. Загалом українську культуру та державу. Його поезія актуальна в усі часи. Його називають українським генієм і пророком. Тарасу Шевченку встановили найбільшу кількість пам’ятників у світі – 1384, у тридцяти п’яти країнах. Це рекордний показник для діяча культури.
      Читаючи Шевченка, ми чуємо заклик боротися за свободу, бачимо його мрії про вільну Україну, відчуваємо захоплення історією власного народу. Чуємо повчання всім нам.
 Саме про це говорили учасники заходу, демонстрували взаємозв’язок минулого та сучасного, читали поезії різними мовами - англійською, німецькою, італійською. болгарською, молдавською, сербською, білоруською та ін.

вівторок, 25 лютого 2020 р.

Ні! Я жива! Я буду вічно жити!


Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть", - Леся Українка ...



Сьогодні, 25 лютого, народилася Леся Українка - окраса і гордість української літератури
Поодинокими зірками на небосхилі української ( та й світової!) літератури світять жіночі постаті. Але як яскраво!"З усім своїм культом нелюдської сили і мужніх чистот, Леся Українка скрізь і завжди в своїй поезії зостається жінкою. Вона тим і сильна, тим і займає свою власну постать в історії українського слова, що завжди поєднувала в собі пристрасті. Прометеєвим огнем пройняті пориви з нотами ніжності, з прославленням жіночого героїзму, терпіння й самопожертви", - писав відомий поет та літературознавець Микола Зеров.
      Ця жінка мала безліч талантів: вона була поетесою і драматургом, прозаїком і перекладачем, літературознавцем і фольклористом. Творчість Лариси Петрівни стала однією із вершин художньої свідомості українського народу в його історичному поступі й водночас видатним явищем світової літератури, адже криє в собі невичерпні джерела високих людських ідеалів добра та справедливості, сповнена пафосом оновлення світу, свободи, гуманізму народів. У своїй поетичній творчості  Дочка Прометея весь час була в пошуках ідеалу борця за щастя народне.
    

пʼятниця, 14 лютого 2020 р.

День Святого Валентина




Прийми, любов, моє вітання,
Коли весна ось - ось прийде.
І квітне на землі кохання
У ніжний Валентинів день.
Повільно пелюстки зриваю,
Потрібна відповідь мені,
Чому ж у квітки я питаю,
Чи любиш ти мене, чи ні?

День Святого Валентина до традиційних українських свят не належить. Але відзначають його повсюди, оскільки воно символізує одне з найвищих почуттів – кохання.
Цього дня повітря наповнене коханням. Амури поспішають поєднати пари, почуття яких перевірені часом, і допомагають зустрітися половинкам, які загубилися серед юрби.

Мудрець повідав істину людині:
Кохання й миле серце – річ одна.
Як душі мудрі з розумом єдині,
Отак і їх ніщо не роз`єдна.

Стародавня легенда свідчить, що ще у третьому столітті священик на ім`я Валентин, порушивши імператорський наказ, що забороняв одружуватися, таємно з`єднав шлюбом двох закоханих. За цей злочин священик потрапив до в’язниці, де закохався сам у сліпу доньку наглядача. Кохання – гаряче, мов вогонь, і швидкоплинне, як спалах блискавиці, заполонило молодих людей. Воно народилося і відразу вмерло, бо Валентина стратили. Того дня дівчина отримала від коханого листівку з однією короткою фразою «Від Валентина». Так і до сьогодні мандрують світом Валентинки - послання закоханих.
Цікаво, що найдавніша Валентинка зберігається у Британському музеї в Лондоні. Ця листівка підписана герцогом Орлеанським Чарльзом 1415 року. Він був ув’язнений і таємно відправив послання кохання своїй дружині.
Кохання… ніхто не в змозі пояснити, що ж це таке. Це велика загадка життя. «Життя без кохання схоже на засохле дерево, що росте на кам`янистому грунті» - стверджує індійська мудрість.

пʼятниця, 31 січня 2020 р.


Випускники з усіх кінців, що простяглись довкола,
Щоб поділитися планами своїх стремлінь,
 Приїхали на  зустріч у рідну  школу.
     На зустріч завітали Іванченко Катерина, Іванченко Євгенія -  студентки Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини  та Пономаренко Олександра – студентка Львівського державного  університету  внутрішніх справ.   Їх привели спогади про незабутні, найпрекрасніші роки дитинства, а також бажання хоч не надовго, хоч на один день побути учнями та зустрітися  зі своїми вчителями.
    Дівчата розповіли про навчання , про свої досягнення та успіхи в університетах. Пригадали шкільні роки та наголосили на тому, щоб кожен зі здобувачів освіти знайшов свою стежину, щоб у майбутньому гордитись міг за кожний у житті  рясний обжинок.

понеділок, 25 листопада 2019 р.

Акція "16 днів проти насилля"

Найкраще - дітям...: Акція "16 днів проти насилля": Міжнародна спільнота щорічно  підтримує акцію “16 днів проти насильства”. Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада по 10 грудня свої зусилля заради об`єднуючої мети (повна версія на блозі за посиланням )

пʼятниця, 8 листопада 2019 р.

День Української писемності та мови



День української писемності та мови – свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем – це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
У День української писемності та мови за традицією:
•      покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
•      відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
•      заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
•      стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика – конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу.

вівторок, 22 серпня 2017 р.

Готуємося до нового навчального року!




Посміхається радо учитель –

Перше вересня йде на поріг.
Будем знову ми жити й творити,
 Зустрічаючи учнів своїх.
А вже літечко знов віддзвеніло,
Знову учні спішать на урок.
І учителя посмішка мила
Принесе дітям щастя й добро.

понеділок, 23 січня 2017 р.

День Соборності України


Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.
Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...
Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.
22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.
21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».
Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.
Джерело: DilovaMova.com

До Дня Соборності України у 8 класі була проведена інформаційна година, де учні більше дізнались про історію об"єднання нашої держави.
Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!